Держава більше не воює з кібератаками сама

8 червня 2026 року Адміністрація Держспецзв'язку затвердила наказом №425 порядок взаємодії CERT-UA, галузевих та регіональних команд реагування, а також приватних команд реагування з іншими учасниками національної системи кіберзахисту.

Простими словами: держава офіційно визнає приватні кіберкоманди частиною загальнонаціональної системи реагування на атаки. Раніше CERT-UA, галузеві структури, регіональні CSIRT і приватні SOC-провайдери фактично працювали кожен сам по собі. Тепер між ними з'являється формалізований механізм обміну інформацією — і це стосується не лише держсектору, а й напряму бізнесу.

Новий порядок, що визначає наказ

Новий порядок визначає, як мають взаємодіяти чотири групи учасників. CERT-UA залишається національною командою реагування. Галузеві CSIRT відповідають за конкретні сектори: банки, енергетику, критичну інфраструктуру. Регіональні CSIRT покривають область чи громаду. А приватні команди реагування, яких залучає бізнес, тепер отримують офіційне місце в цій системі.

Держава фактично визнає: у сучасній кібервійні неможливо ефективно діяти, покладаючись лише на державні структури. Коли одна компанія фіксує індикатори атаки, ці дані можуть бути корисними для десятків інших організацій і саме швидкість такого обміну є головною цінністю нового порядку.

Що зміниться для бізнесу

Кібербезпека перестає бути справою лише ІТ-відділу: одна атака легко зачіпає ланцюг постачання, партнерів і клієнтів. Приватні кіберкоманди отримують зрозумілішу роль: для компаній, які не готові будувати власний SOC чи CSIRT, залучення професійної команди тепер виглядає як частина офіційно визнаної моделі реагування.

Але новий порядок не звільняє бізнес від відповідальності. У компанії бізнесу має бути базова кібергігієна: журналювання подій, розуміння критичних систем, резервні копії, план дій на випадок атаки.

За словами Євгена Єгорова, керівника SHERIFF Cybersecurity, постанова не перекладає відповідальність за кібербезпеку на державу, а навпаки, вона робить відповідальність бізнесу ще більшою. Компанія повинна мати власні процеси виявлення інцидентів, журналювання, резервного копіювання та реагування. Лише тоді взаємодія з CERT-UA буде максимально ефективною.

Європейський вектор

Наказ №425 варто розглядати в контексті загального руху: Україна поступово переходить до європейської логіки кіберстійкості: секторні команди реагування, обов'язкове повідомлення про суттєві інциденти, обмін даними про загрози. Ця логіка вже закладена в NIS2 та DORA, де кібербезпека давно стала питанням операційної стійкості бізнесу.